Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Постанова
Номер: 299
Прийняття: 13.03.2002
Видавники: Кабінет Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 13 березня 2002 р. N 299 Київ

Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 769 ( 769-2004-п ) від 16.06.2004 N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019 N 826 ( 826-2020-п ) від 09.09.2020 }

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (додається).

2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища: ( Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 769 ( 769-2004-п ) від 16.06.2004 )

утворити до 1 липня 2002 р. міжвідомчу комісію з питань розроблення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря;

затвердити разом з Міністерством охорони здоров'я до 1 січня 2003 р. Інструкцію про загальні вимоги до розроблення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря.

Прем'єр-міністр України                               А.КІНАХ 

Інд. 33


ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 299

ПОРЯДОК розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря

{ У тексті Порядку слово "Мінекоресурсів" замінено словом "Мінприроди" згідно з Постановою КМ N 769 ( 769-2004-п ) від 16.06.2004 }

{ У тексті Порядку слово "Мінприроди" замінено словом "Мінекоенерго" згідно з Постановою КМ N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019 }

{ У тексті Порядку слово "Мінекоенерго" замінено словом "Міндовкілля" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 826 ( 826-2020-п ) від 09.09.2020 }

1. Цей Порядок встановлює механізм розроблення та затвердження науково обґрунтованих нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (далі - нормативи) з метою уникнення, зменшення чи запобігання негативним наслідкам забруднення атмосферного повітря.

2. Нормативи розробляються з урахуванням вимог міжнародних стандартів, норм, рекомендацій.

3. Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря у місцях постійного чи тимчасового перебування людей встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, до яких належать:

нормативи якості атмосферного повітря;

граничнодопустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого, інших видів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря населених пунктів.

Міндовкілля визначає перелік забруднюючих речовин, фізичних та біологічних факторів, для яких розробляються нормативи. { Абзац четвертий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019 }

4. Нормативи розробляються відповідно до інструкції, яка затверджується Міндовкіллям.

До розроблення нормативів Міндовкілля залучає на конкурсній основі установи та організації.

5. Під час розроблення нормативів враховуються:

ступінь впливу фізичних та біологічних факторів на населення, їх граничнодопустимі рівні, концентрації забруднюючих речовин, встановлені МОЗ;

кліматичні умови;

вразливість представників флори і фауни та місць їх поширення;

вплив забруднення атмосферного повітря на історичні пам`ятки;

техніко-економічне обґрунтування граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів і забруднення;

можливість транскордонного перенесення забруднюючих речовин.

6. З метою вирішення питань, пов'язаних з розробленням нормативів, утворюється міжвідомча комісія.

Положення про міжвідомчу комісію з питань розроблення нормативів екологічної безпеки затверджує Міндовкілля.

7. Нормативи затверджуються Міндовкіллям.

Перегляд нормативів здійснюється один раз на п'ять років у порядку їх розроблення.

Підставою для перегляду нормативів є результати медичних та екологічних досліджень впливу на здоров'я людини та стан довкілля забруднюючих речовин, фізичних та біологічних факторів, змін генофонду, зменшення видового різноманіття, порушень рівноваги в екосистемах, змін клімату.