Про утворення Координаційного центру з питань промисловості

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Утворити Координаційний центр з питань промисловості у складі згідно з додатком.

2. Затвердити Положення про Координаційний центр з питань промисловості, що додається.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 711 “Про утворення Національного комітету з промислового розвитку” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 83, ст. 2740).

СКЛАД
Координаційного центру з питань промисловості

Заступник Міністра енергетики

Голова Антимонопольного комітету

Голова Держмитслужби

Голова ДПС

Голова Федерації профспілок України (за згодою)

Перший віце-президент Національної академії наук (за згодою)

Заступник Голови Національного банку (за згодою)

Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (за згодою)

Президент Торгово-промислової палати (за згодою)

Голова Ради Федерації роботодавців України (за згодою)

Голова ради підприємців при Кабінету Міністрів України (за згодою)

Президент Українського союзу промисловців і підприємців (за згодою)

Директор Спілки українських підприємців (за згодою)

Радник Прем’єр-міністра України з питань промислової політики (за згодою)

ПОЛОЖЕННЯ
про Координаційний центр з питань промисловості

1. Координаційний центр з питань промисловості (далі - Координаційний центр) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним з метою забезпечення узгоджених дій для вироблення пріоритетів державної промислової політики та механізму сталого розвитку у промисловості.

2. Координаційний центр у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

3. Основними завданнями Координаційного центру є:

1) вивчення та моніторинг економічних процесів, що відбуваються у промисловому секторі економіки, вироблення за результатами узгодженої позиції щодо пріоритетів державної промислової політики та механізму забезпечення сталого розвитку промисловості;

2) сприяння забезпеченню узгоджених дій державних органів з галузевими асоціаціями та об’єднаннями підприємств, промисловими підприємствами та представниками сторін соціального діалогу на національному рівні щодо удосконалення державної промислової політики, напрацювання новітніх підходів промислового розвитку;

3) забезпечення збалансованого промислового розвитку, підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності промислового сектору економіки.

4. Координаційний центр відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування промисловості та нормативно-правової бази промислової політики та інших галузей, що мають вплив на розвиток промисловості, інструментів та індикаторів досягнення визначених цілей;

2) розробляє рекомендації щодо:

структурних змін у промисловому секторі економіки на основі технологічних інновацій з метою наближення наукоємності та продуктивності промисловості до рівня розвинутих країн;

фінансового та інвестиційного забезпечення розвитку промисловості;

збільшення обсягів внутрішнього споживання продукції вітчизняних промислових виробників, зокрема під час реалізації інфраструктурних, енергетичних, транспортних та інших проектів;

державно-приватного партнерства під час реалізації державної промислової політики;

приведення залізничної, портової, автотранспортної інфраструктури у відповідність з потребами промислових товаровиробників, удосконалення тарифної політики, забезпечення недискримінаційного доступу до об’єктів інфраструктури;

реагування та уникнення кризових ситуацій у промисловості.

5. Координаційний центр має право:

1) отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, галузевих асоціацій, об’єднань, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, галузевих асоціацій, об’єднань підприємств, промислових підприємств, установ (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою);

3) утворювати у разі потреби для виконання покладених на нього завдань окремі робочі групи;

4) організовувати проведення конференцій, засідань, нарад та інших заходів.

6. Координаційний центр під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.

7. До складу Координаційного центру входять голова, заступники голови, члени Кабінету Міністрів України, представники центральних органів виконавчої влади (за погодженням з їх керівниками), а також за згодою представники галузевих асоціацій, об’єднань підприємств, промислових підприємств, наукових установ, а також незалежні експерти, народні депутати України.

Персональний склад Координаційного центру затверджує його голова.

8. Формою роботи Координаційного центру є засідання, які проводяться за рішенням його голови у разі потреби, але не рідше ніж два рази на рік.

Засідання Координаційного центру проводить його голова, а у разі його відсутності один із заступників голови за його дорученням.

Засідання Координаційного центру вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів.

За рішенням голови Координаційного центру та за наявності технічних засобів засідання Координаційного центру може бути проведено дистанційно в режимі відеоконференції.

9. На своїх засіданнях Координаційний центр розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.

Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Координаційного центру.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається всім членам Координаційного центру та Кабінетові Міністрів України.

Член Координаційного центру, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

10. Пропозиції та рекомендації Координаційного центру можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.

11. Методологічне, організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Координаційного центру здійснює Мінстратегпром.