Провадження № 11-кп/4820/228/21

Справа № 671/911/20 Головуючий в 1-й інстанції Павлова А. С.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач Матущак М.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Матущака М.С.,

суддів: Барчука В.М., Кулеші Л.М.,

за участю секретаря

судового засідання Бачук К.О.,

прокурора Шпака О.О.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Чорного Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240000000251 від 07 вересня 2019 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Бєлякової А.В. на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоросійська Краснодарського краю Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не має судимостей,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про стягнення грошової компенсації за заподіяну матеріальну та моральну шкоду – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі по 150 000 грн. кожній.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_1 витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в сумі 50 076 грн і моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, в розмірі 16 692 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, в розмірі 16 692 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду заподіяну смертю фізичної особи в розмірі 16 692 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведені експертизи в сумі 3 768 грн 24 коп.

Судом вирішено питання речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.

За вироком суду, 07 вересня 2019 року о 00 год 08 хв водій ОСОБА_3 , нехтуючи вимогами пункту 2.9 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі – Правил), перебуваючи у хворобливому стані, що пов`язано із захворюванням органів зору, керував автомобілем «ГАЗ 3110 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з порушенням вимоги пункту 2.1 (а) цих Правил, без посвідчення водія, не маючи права на керування транспортними засобами та рухався по освітленій вуличним освітленням проїзній частині вулиці Незалежності міста Волочиська Хмельницької області з боку села Користова Волочиського району в напрямку до центру міста Волочиська Хмельницької області зі швидкістю руху 39,48 км/год, поблизу буд. № 11.

При виникненні небезпеки для руху, а саме: пішоходів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які переходили проїзну частину вулиці Незалежності з правого на лівий бік відносно транспортного засобу «ГАЗ 3110 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , яких об`єктивно можна виявити, в порушення п.12.3 Правил не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в порушення п.п.1.5., 2.3. б), 2.3. д) Правил під час керування автомобілем «ГАЗ 3110 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну і створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, а також загрозу життю та здоров`ю громадян, а саме пішоходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого допустив наїзд на нього.

Від удару автомобілем «ГАЗ 3110 СПГ» пішохода ОСОБА_5 відкинуло на зустрічну смугу руху та на зупинений автомобіль «PEUGEOT 307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з водієм ОСОБА_7 , де останній під час руху в зустрічному напрямку виявивши небезпеку для руху, зупинив свій автомобіль.

У результаті наїзду пішохід ОСОБА_5 був травмований та з отриманими тілесними ушкодженнями госпіталізований у реанімаційне відділення Волочиської ЦРЛ, де від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_3 о 01 год 40 хв помер.

Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-3-го грудних хребців, з розривом зв`язкового апарату та защемленням спинного мозку, крововиливу в м`які тканини по задній поверхні грудної клітки, переломів 2-8-го ребер по лопатковій лінії зліва та розриву тканини лівої легені, за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Окрім того, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді припухлості м`яких тканин та крововиливу під м`якими покривами голови на потиличній ділянці зліва, субарахноїдальних крововиливів обох півкуль мозку та мозочка, переломів 3-5-го ребер по середнє-ключичній лінії справа та 6-8-го на межі між середнє-ключичною та передньою підпахвинною лініями справа, розриву лонного зчленування, за своїм характером, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості і в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають.

Крім цього, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу з раною під м`якими покривами голови в лобній ділянці зліва, подряпини, садна, припухлості м`яких тканин, крововиливи та рани в ділянці обличчя, а також всі садна і крововиливи виявлені на верхніх та нижніх кінцівках і на сідницях ОСОБА_5 , за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають.

Причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита тупа травма грудної клітки з переломом тіл 2-3-го грудних хребців з розривом зв`язкового апарату та защемленням спинного мозку в даній ділянці.

У крові трупа ОСОБА_5 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості 1,24 проміле, що має ознаки легкої степені алкогольного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 2.9 (б), пункту 2.1 (а), підпунктів б), д) пункту 2.3., пункти 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зміст яких полягає в наступному:

п. 2.9. Водієві забороняється:

б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

п. 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Місцевим судом встановлено, що порушення вимог пункту 2.9 (б), підпунктів б), д) пункту 2.3., пункти 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «ГАЗ 3110 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками – смертю ОСОБА_5 .

За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_3 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст.286 КК України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Бєлякова А.В. просила вирок Волочиського районного суду від 10 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, а кримінальне провадження закрити за недоведеністю вини обвинуваченого належними та допустимими доказами.

Крім того, просила у разі відхилення доводів апеляційної скарги, що дають підстави для закриття кримінального провадження, вказаний вирок змінити в частині призначення покарання та пом`якшити його, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, відмовити повністю у задоволенні позовних вимог за цивільними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .

Указувала, що винесений вирок є незаконним та необґрунтованим.

На її думку, вирок місцевого суду підлягає скасуванню у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Зокрема, посилалась на те, що вирок базується на припущеннях та недопустимих доказах.

Крім того, висновок про те, що досліджені місцевим судом та покладені в основу вироку докази не суперечать один одному та узгоджуються між собою, не відповідає дійсності.

Дослідження показань свідків також було неповним та взято до уваги ті показання, які слід було оцінювати критично. Оцінивши їх, можливо стверджувати про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Місцевий суд також зробив неправильні висновки щодо хворобливого стану обвинуваченого ОСОБА_3 , на підтвердження якого не зазначено жодного переконливого достовірного належного доказу.

Щодо недопустимості доказів, які суд вважав допустимими, то при дослідженні висновку експерта суд повинен був виходити з того, що згідно ст.94 КПК України висновок експерта не має наперед установленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному , повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. Суд повинен був дослідити достатність вихідних даних поданих експертові, обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи, чого суд першої інстанції не зробив.

Захисник указувала, що стосовно оцінки доказів у сукупності та взаємозв`язку місцевий суд повинен був встановити і викласти у вироку, який саме взаємозв`язок існує між відомостями, що містяться в оцінюваних доказах.

На її переконання, неповнота судового розгляду полягала і в тому, що судом взагалі не взято до уваги обставини, передбачені у ст.ст.50, 65, 66, 69, 75 КК України, що у свою чергу мало істотне значення для винесення законного та справедливого судового рішення.

Також звертала увагу на застосоване надмірно сурове покарання до обвинуваченого ОСОБА_3 та неврахування обставин, що пом`якшували покарання.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

У запереченні на вказану апеляційну скаргу потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 просили вирок Волочиського районного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Бєлякової А.В. без задоволення.

Звертали увагу щодо подій, які мали місце та дій обвинуваченого ОСОБА_3 , які передували вчиненому 07 вересня 2019 року.

Посилались на те, що особисто сам ОСОБА_3 не подав апеляційної скарги на вирок місцевого суду і відсутні відомості, що ОСОБА_3 підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі адвоката Бєлякової А.В. Наведене дає їм підстави вважати, що сам ОСОБА_3 згідний повністю з вироком суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з узагальненим викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Чорного Ю.О. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; прокурора Шпака О.О. в заперечення поданої апеляційної скарги; думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які просили залишити вирок суду без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції та при апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав. Показав, що дійсно у вищевказаний день і час, керував автомобілем «Волга» на вул. Незалежності у напрямку від с. Користова до центра м. Волочиська. Перед пішохідним переходом, за яким відбулась ДТП, він почав рух "накатом", тобто без увімкнутої передачі зі швидкістю близько 40 км/год. Його увага була зосереджена на те, чи не переходять пішоходи через пішохідний перехід, оскільки там часто не працює вуличний ліхтар. Ближнє світло фар на його автомобілі було увімкнене та працювало справно. На початку "зебри" він роз`їхався із зустрічним автомобілем «PEUGEOT», яким керував його знайомий ОСОБА_8 . Фари даного авто його не сліпили, однак він не бачив що відбувалось за цією машиною. Він ( ОСОБА_3 ) рухався по своїй смузі руху за 1,20 м. до осьової лінії дорожньої розмітки. Після вказаного роз`їзду, проїхавши близько 25 м, що зайняло приблизно 2-3 секунди, він побачив потерпілого, що падав задом на крило його автомобіля. При падінні потерпілий ліктем розбив йому вітрове скло та перелетів на зустрічний автомобіль «PEUGEOT 307», який зупинився, щоб пропустити пішоходів. Світло фар транспортного засобу ОСОБА_7 йому не заважало. Застосував екстрене гальмування, коли потерпілий впав на його автомобіль. Уважав, що потерпілий ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння, зробив кілька кроків назад і сам впав на його автомобіль, тому своєї вини у ДТП та її наслідках не вбачав. Інших пішоходів він на дорозі не бачив.

Винуватість обвинуваченого місцевий суд обґрунтував такими доказами.

Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_1 показала, що племінник повідомив по телефону про ДТП, яка сталась близько 12-ої години ночі з її чоловіком ОСОБА_5 , який помер уже в лікарні. Втрата ОСОБА_5 для сім`ї надзвичайно тяжка та неоціненна. Вона після даної події лікувалась в Волочиській ЦРЛ, адже через стрес її стан здоров`я погіршився і продовжує погіршуватися. Моральні страждання її та доньок надзвичайно сильні. Також потерпіла вказала, що отримує пенсію 2 тис грн та зареєстрована як ФОП (підприємницька діяльність не припинена).

Потерпіла ОСОБА_4 в ході її допиту вказувала, що о 23:50 год. до неї подзвонив двоюрідний брат і повідомив про ДТП із батьком по вул. Незалежності в м. Волочиськ. Також повідомила, що батько в сім`ї відігравав надзвичайно велику роль і з його смертю неможливо змиритись. Вже рік вона живе на таблетках, щодня відвідує могилу батька. Жодних вибачень від обвинуваченого та пропозицій матеріально компенсувати шкоду жодного разу не надходило.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що у них із батьком ОСОБА_5 був надзвичайно тісний зв`язок, вони телефонували по кілька разів на день. Вночі 07 вересня їй подзвонила мама і повідомила, що батько помер після ДТП. Проїжджаючи вночі по м. Волочиську, дороги освічувалися як удень, ліхтарі яскраво світили. Їдучи, вона бачила білу «Волгу» ОСОБА_3 . Впевнена, що водій міг бачити перешкоду і уникнути аварії. Але він взагалі не мав права сідати за кермо автомобіля, адже був позбавлений права керування транспортним засобом. Крім того, має вади із зором і взагалі не вправі сідати за кермо.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_7 зазначив, що він був очевидцем ДТП. Уночі з п`ятниці на суботу (з 06 на 07 вересня 2019 року) він їхав за кермом «PEUGEOT 307» і повертав на перехресті з вул. Пушкіна на вул. Незалежності. Дорога була суха, видно усе як удень. На дорозі по вул. Незалежності була суцільна лінія розмітки. Він їхав по своїй смузі руху. Перед ним їхав автомобіль «PEUGEOT» ОСОБА_9 . Він бачив трьох пішоходів, які переходили через дорогу зліва направо. Подумав що ті йдуть з кафе "Затишок". Коли їхав ОСОБА_8 , то вони були ще на зустрічній смузі руху, тому перший пригальмував і проїхав далі. А він вже не встигав проїхати, тому зупинився перед пішоходами на відстані близько 5 метрів. Двоє чоловіків йшли першими, рухались, не поспішаючи по діагоналі по його смузі руху. А ОСОБА_5 йшов за ними з пакетом в руці посередині дороги. Був одягнутий у світлий піджак і сорочку. Зустрічних автомобілів не було, окрім білої «Волги» ОСОБА_3 з шашкою таксі. Дорога була пуста. В момент наїзду на потерпілого автомобіль ОСОБА_3 рухався по лінії дорожньої розмітки передом до нього (свідка). Обвинувачений збив потерпілого лівим боком свого автомобіля, де фара, крило. Від удару потерпілий відлетів тулубом йому на капот. Гальмування «Волги» він не чув, лише звук удару. Забравши автомобіль вбік, щоб не заважав, він побіг до потерпілого. ОСОБА_3 вийшов зі свого автомобіля і почав оглядати пошкодження на ньому. До потерпілого останній зовсім не підходив і допомоги йому не надавав. Пасажирів в автомобілі ОСОБА_3 він не бачив. Біля магазину було ще двоє свідків, які викликали швидку допомогу. Автомобіль «Волга» їхав із допустимою швидкістю, рухався "впритик" до лінії розмежування дороги. Причиною ДТП вважає неуважність обвинуваченого, який мав можливість уникнути ДТП, якби загальмував. На автомобілі «PEUGEOT 307» також від ДТП були механічні пошкодження, які він сам відремонтував. Свідок також показав, що він брав участь в огляді місця події, давав показання в ході розслідування, а також був залучений на двох слідчих експериментах. З відповідними протоколами та їх додатками ознайомлювався та підписував їх особисто.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що очевидцем ДТП не був. Вночі 07.09.2019 він на «мінівені» рухався на вул. Незалежності. Назустріч йому по зустрічній смузі руху йшло троє чи четверо людей з бару. Вони були в стані алкогольного сп`яніння. Пішоходів він побачив за 10-20 метрів. Призупинився, накричав на них і проїхав далі. Після того, через пів хвилини, за пішохідним переходом він розминувся із автомобілем ОСОБА_3 . Дорога тоді була суха. Він їхав із ввімкненим ближнім світлом фар.

Свідок ОСОБА_10 в ході допиту показав, що 07.09.2019 вночі, коли він прийшов на місце аварії, то побачив «PEUGEOT», а трохи далі біля тротуару «Волгу». Потерпілого вже не було. Посередині дороги була кров. Ліхтарі світили, дощу не було. Його залучали як понятого. Проводили різні заміри, усі дані відповідали дійсності.

Допитаний свідок ОСОБА_6 показав, що ДТП відбулась 07 вересня 2019 року близько 00 год навпроти бару "Роза Вітрів" на перехресті вулиць Незалежності та Першотравневої в м. Волочиську. Було тепло, сухо, дорога освічувалась дуже добре. На дорозі зображена суцільна лінія розмітки, яку було видно. Він з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повертались після святкування з бару, переходили через дорогу на вул. Незалежності, рухались навскоси. Він йшов першим, на пів кроку від нього зліва йшов ОСОБА_7 , а на крок позаду – ОСОБА_5 . Останній був одягнутий у білий піджак, сорочку і джинси. На першій смузі рух,у по якій вони доходили до середини дороги не було автомобілів, а по зустрічній смузі їхав автомобіль «PEUGEOT 307», який зупинився. Як тільки «PEUGEOT 307» зупинився, він почув удар. Обернувшись, побачив, що ОСОБА_5 перелетів через «Волгу», яка проїхала далі. Екстреного гальмування не було. Дзеркалом автомобіля «Волга» також зачепило і його ззаду. ОСОБА_3 вийшов і дивився на пошкодження свого автомобіля, до потерпілого не підходив, потім сидів у машині. Зіткнення відбулось на смузі руху «Волги» (де перебував потерпілий) майже на суцільній лінії дорожньої розмітки. Після приїзду карети швидкої він поїхав у лікарню. Причиною ДТП вважає стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_3 та те, що останній не бачить і не має права керування автомобілем і сів за кермо. Даний автомобіль – це таксі, в якому на час події пасажирів не бачив. Водночас він особисто бачив, як після ДТП обвинувачений неодноразово продовжував керувати цим транспортним засобом, через що він повідомляв у поліцію. Крім того, ОСОБА_3 в розмові з ним сказав, що поїде до "старої" (потерпілої ОСОБА_1 ), щоб та віддала йому гроші за лобове скло. Обвинуваченого він знає і характеризує виключно із негативного боку як "пияка".

Допитаний свідок ОСОБА_7 суду показав, що вночі з 06 на 07 вересня 2019 року вони з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 йшли з кафе "Затишок", переходили через дорогу на вул. Незалежності. Дорога освітлювалась. Вони були одягнуті в світлий одяг. Йшли троє: один коло одного. Потерпілий був зліва від нього і трохи позаду. Не дійшовши близько 20-40 см до лінії дорожньої розмітки (посередині дороги), він почув удар. Обернувшись, побачив, що потерпілий лежить на дорозі на тій самій смузі руху. Його збила « ОСОБА_11 » із шашкою «таксі». Інших автомобілів на місці події він не пам`ятає. Водія « ОСОБА_11 » не бачив, бо було не до того. Потім він з «швидкою» поїхав у лікарню.

Свідок ОСОБА_12 у ході його допиту показав, що безпосереднім очевидцем події він не був. Були з дружиною вдома, почули на вулиці удар. Вийшли на балкон та побачили два автомобіля: один білий стояв в напрямку площі, змістившись, як ніби тікав, а інший – синій «хетчбек» стояв у напрямку автовокзалу. Потерпілий лежав коло роздільної лінії. Приїхала слідча група і його попросили брати участь в огляді місця події. Робили заміри рулеткою, складали документи, проводили з водіями огляд за допомогою приладу «Драгер». Він прочитав та підписав документи. Також він бачив, що у «Волги» було пошкоджено крило та лобове скло.

Допитані як свідки працівники поліції: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суду показали, що від потерпілої надходила заява про керування ОСОБА_3 автомобілем без посвідчення водія. Як наслідок – останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_13 також показав, що в 2018 році відносно обвинуваченого неодноразово складались протоколи і виносились постанови за ст.130 КУпАП.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 також доведена іншими дослідженими судом доказами.

Місце наїзду на ОСОБА_5 , пошкодження транспортних засобів, дорожня обстановка та слідова інформація зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.09.2019, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу. Зокрема, місцем події є проїзна частина вул. Незалежності в м. Волочиську, поблизу бару "Роза Вітрів", буд. №11, дорожнє покриття асфальтобетонне, сухе, для двох напрямків руху, шириною 11,15 м, має одну смугу руху в напрямку огляду шириною 5,50 м, ширина узбіччя 1,3м. Наявна лінія дорожньої розмітки 1.5 ПДР, є штучне освітлення. На проїзній частині зафіксовано два паралельних сліди гальмування автомобіля ГАЗ-3110 (Волга). Також виявлено відламаний пластиковий повторювач повороту, сліди бурого кольору схожі на кров та осип ґрунту. Вказаний слід бурого кольору схожий на кров розташований від дальньої лінії перехрестя вулиць Незалежності і Першотравнева в напрямку огляду на відстані 17.8 м, а від правого краю проїзної частини на відстані 3,84 м. На автомобілі ГАЗ-3110 (Волга) білого кольору, д.н. НОМЕР_3 , наявні пошкодження у вигляді радіальних тріщин вітрового скла спереду з лівого боку, пошкодження лівого крила та надщерблення у верхній лівій частині покажчика повороту, ліва фара частково зміщена всередину, наявна деформація на капоті зліва. На лівому крилі автомобіля "PEUGEOT-307", д.н. НОМЕР_4 , відламаний повторювач повороту.

Протоколом слідчого експерименту від 10.09.2019 за участі свідка ОСОБА_7 та протоколом слідчого експерименту від 08.10.2019 за участі свідка ОСОБА_3 з додатками до вказаних протоколів, протоколом перегляду відеозапису з слідчого експерименту від 12.05.2020 доводяться обставини дорожньо-транспортної пригоди від 07.09.2019, зокрема, видимість перешкоди (пішоходів) під час руху для водія ОСОБА_3 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 71 від 07.09.2019р. причиною смерті ОСОБА_5 стала закрита тупа травма грудної клітки з переломом тіл 2-3-го грудних хребців з розривом зв`язкового апарату та защемленням спинного мозку в даній ділянці.

ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-3-го грудних хребців, з розривом зв`язкового апарату та защемленням спинного мозку, крововиливу в м`які тканини по задній поверхні грудної клітки, переломів 2-8-го ребер по лопатковій лінії зліва та розриву тканини лівої легені, за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Окрім того, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді припухлості м`яких тканин та крововиливу під м`якими покривами голови на потиличній ділянці зліва, субарахноїдальних крововиливів обох півкуль мозку та мозочка, переломів 3-5-го ребер по середнє-ключичній лінії справа та 6-8-го на межі між середнє-ключичною та передньою підпахвинною лініями справа, розриву лонного зчленування, за своїм характером, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості і в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають.

Крім цього, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу з раною під м`якими покривами голови в лобній ділянці зліва, подряпини, садна, припухлості м`яких тканин, крововиливи та рани в ділянці обличчя, а також всі садна і крововиливи виявлені на верхніх та нижніх кінцівках і на сідницях ОСОБА_5 , за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають.

Відповідно до висновків судової інженерно-транспортної експертизи № 10.2-0368:19 і № 10.2-0367:19 від 22.10.2019 робочі гальмівні системи автомобілів «ГАЗ 3110 СПГ», р.н. НОМЕР_1 , та «PEUGEOT 307», р.н. НОМЕР_4 , на момент дослідження перебували в працездатному стані, тобто у повній мірі виконували функції, що передбачені конструкцією.

Із дослідженого судом висновку комісійної судово-медичної експертизи № 32 від 16.07.2018 встановлено, що ОСОБА_3 мав захворювання зору. Так у 2009, 2012, 2014 роках йому встановлено агніопатію сітківки обох очей, а в 2016 році – відрив сітківки лівого ока (проведено масивну лазеркоагуляцію). 25.01.2017 хворому проведено операцію: виведення силікону, факоемульсифікація катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи правого ока. Достовірно встановити причину відшарування сітківки обох очей та давність сітківки правого ока у ОСОБА_3 неможливо.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 160 від 12.06.2020 ОСОБА_3 при наявності в нього станом на 20.03.2019 захворювань органів зору з гостротою зору на праве око 0,1 з корекцією сферою – 1,75 Д = 0,15, та гостротою зору на ліве око 0,06, що не корегується, не мав права керувати автомобілями, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг і кількість сидячих місць яких не перевищує восьми (категорія "В"). Гострота зору у нього змінюється. Оскільки невідомо, яка гострота зору була в ОСОБА_3 на момент ДТП 07.09.2019, тому в даному випадку неможливо відповісти на питання, чи мав він право керувати автомобілем категорії "В" станом на 07.09.2019. Водночас експертами зауважено: якщо ОСОБА_3 в серпні 2019 року дійсно проводилась операція по заміні кришталика на ліве око, то протягом 6 (шести) місяців після такої операції він не мав права керувати автомобілем категорії "В".

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 10.1-0482:19К від 05.11.2019 по зафіксованій величині слідів гальмування автомобіля ГАЗ-3110, р.н. НОМЕР_1 визначається швидкість руху на момент початку гальмування 39,48 км/год. У даній дорожній обстановці з моменту виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_3 останній мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, який рухався в попутному напрямку, шляхом зниження швидкості автомобіля до швидкості руху пішохода, оскільки даної умови достатньо для запобігання наїзду.

В даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР у частині негайного вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки. Причиною ДТП з технічної точки зору стало несвоєчасне застосування водієм автомобіля ГАЗ-3110, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 заходів до гальмування відносно виникнення небезпеки для його руху (поява в полі зору водія пішоходів на смузі свого руху). Встановлена технічна можливість запобігання попутного наїзду, тобто невідповідність дій водія ОСОБА_15 вимогам п.12.3 ПДР.

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2019, на підставі ухвали слідчого судді від 06.12.2019 було вилучено та оглянуто фрагмент відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження магазину " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", що на АДРЕСА_2 . Встановлено. що в період часу з 00:08:20 початок руху двох автомобілів з лівого боку і в період часу руху автомобіля з 00:08:30 з правого боку з`являється білий легковий автомобіль, схожий на ГАЗ-3110. Роз`їзд вказаного автомобіля з зустрічним автомобілем на крайній лінії з правого боку дорожньої розмітки, типу "зебра". Всі автомобілі легкові.

Відомості, що отримані в результаті перегляду відеозапису із камери зовнішнього відеоспостереження магазину " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", що на АДРЕСА_2 , а також відеокадрів, які надійшли з висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи № 10.9-0008:20 від 11.01.2020 зафіксовано протоколами від 19 травня 2020 року та 20 травня 2020 року. Самого наїзду на пішохода не зафіксовано, а спостерігався роз`їзд на пішохідному переході з автомобілем білого кольору. Також спостерігається поява пішохода.

Регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області надав слідчому інформацію від 19.02.2020 № 31/22-585, згідно якої станом на 18.02.2020 виявлено факт видачі посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 24.05.2000, категорій "В, С" на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Хмельницького, Хмельницького та Волочиського районів. Згідно Єдиного державного реєстру МВС, вищезазначене посвідчення водія рахується як вилучене.

З відповіді Територіального сервісного центру МВС № 6841 від 06.05.2020 № 31/22-1017 судом встановлено, що ОСОБА_3 було повернуто посвідчення водія 11 березня 2020 року, після складання теоретичного та практичного іспитів, адміністратором ТСЦ 6841 РСЦ МВС у Хмельницькій області.

Усім зібраним доказам у їх сукупності місцевий суд дав належну оцінку, правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні вимог правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджений сукупністю зібраних та детально викладених у вироку доказів.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що обтяжують покарання.

При призначенні покарання судом обґрунтовано враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше несудимий, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює.

Судом першої інстанції також враховано, що ОСОБА_3 неодноразово нехтував Правилами дорожнього руху і як наслідок притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.126 КУпАП.

Сам обвинувачений в ході його допиту підтвердив, що він тричі сідав за кермо в стані алкогольного сп`яніння і був позбавлений прав керування транспортними засобами на 1 рік у квітні 2018 року.

Місцевий суд звернув увагу й на ті обставини, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи заборону керування транспортним засобом, продовжував керувати автомобілем, зокрема, надаючи послуги із перевезення пасажирів (таксі), при цьому мав захворювання органів зору, що позбавляють його права керування транспортним засобом категорії «В». Навіть після дорожньо-транспортної пригоди 07.09.2019 він продовжував вчиняти вказані протиправні дії.

Також суд урахував і те, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, після наїзду на ОСОБА_5 до нього не підходив і жодної допомоги не надавав, шкоди потерпілим не відшкодував і навіть не намагався виразити співчуття родині померлого.

Згідно з досудової доповіді від 27.07.2020, орган з питань пробації вважав, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі та обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Однак, колегія суддів, з огляду на вищевикладене не погоджується з таким висновком органу пробації.

З урахуванням тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, його ставлення до вчиненого, даних про його особу, категоричної думки потерпілих про позбавлення волі обвинуваченого, підтвердженої при апеляційному розгляді, суд першої інстанції прийшов до переконливого висновку, що ОСОБА_3 слід призначити реальне покарання у виді позбавлення волі.

Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, в цілому не заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.94 КПК України дав оцінку усім зібраним у справі доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що дослідження показання свідків, а саме свідка ОСОБА_6 , викладені у вироку неповністю та їх слід оцінювати критично через їх суперечливість, неузгодженість із показаннями інших свідків, не знайшли свого підтвердження.

Окрім того, посилання на показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та те, що вони були неповними, оцінені критично, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не заслуговують на увагу.

Усім доказам судом першої інстанції надана належна оцінка і наведені докази не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, в основу вироку покладено показання обвинуваченого та свідків, які були ними надані в судовому засіданні в суді першої інстанції, та які в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів уважає, що обставини вчинення злочину були ретельно досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у кримінальному провадженні доказам була дана належна правова оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.

Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що причиною ДТП є дії самого потерпілого, який в стані алкогольного сп`яніння переходив проїзну частину у забороненому місці в темну пору доби, при цьому сам упав на автомобіль.

Колегія суддів погоджується, що така позиція сторони захисту спростована показаннями свідків та вищезгаданими письмовими доказами, які повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Також правомірно відхилено твердження захисника про недопустимість таких доказів як висновок судової автотехнічної експертизи № 10.1-0482:19К від 05.11.2019, протокол слідчого експерименту від 08-09.10.2019, бо вони отримані в порядку, встановленому КПК України та є належними і допустимими.

На думку захисника, висновок суду в частині часткового задоволення судом першої інстанції цивільних позовів не є належним чином обґрунтованим та не відповідає вимогам закону, а позивачі не надали суду необхідних доказів на підтвердження тих обставин, які зазначені ними в позовах про стягнення завданої злочином шкоди, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Однак, колегія суддів уважає, що з урахуванням обставин скоєного злочину, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд першої інстанції мотивував розмір відшкодування моральної та майнової шкоди.

Тому колегія суддів погодилася з таким висновком місцевого суду щодо розв`язання цивільних позовів.

З огляду на викладене, підстав для скасування вироку суду із закриттям кримінального провадження колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Бєлякової А.В. – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді:

Матущак М.С. Барчук В.М. Кулеша Л.М.