У Х В А Л А

14 липня 2020 року

м. Київ

Провадження № 11-3сап20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Єленіної Ж. М. від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19,

УСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1».

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 січня 2020 року відкрила провадження за вказано скаргою.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2020 року призначила розгляд справи у судовому засіданні.

13 липня 2020 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Єленіної Ж. М. від участі в розгляді скарги на рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19.

Як на підставу для відводу судді ОСОБА_3 послався на пункти 2, 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляді справи; наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

На обґрунтування вказаних підстав ОСОБА_3 зазначає про особисту зацікавленість судді Єленіної Ж. М. у розгляді скарги на рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, оскільки рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 березня 2019 року № 391/вс-19 ОСОБА_4 визнано такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному судді у складі Верховного Суду. При цьому за позицією ОСОБА_3 , обґрунтованою у його скарзі, зазначене рішення було прийнято членами Комісії, строк повноважень яких закінчився.

Зокрема ОСОБА_3 зауважив, що при прийнятті вказаного рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України приймав участь її член ОСОБА_5 , строк повноважень якого, на думку ОСОБА_1 , закінчився.

Заявник посилається також на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia, параграф 81). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), таким чином, включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», параграф 59).

Тому, на думку ОСОБА_3 , суддя Великої Палати Верховного Суду Єленіна Ж. М. не може відповідати принципам неупередженості та справедливості.

Перевіривши наведені ОСОБА_3 доводи на обґрунтування заяви про відвід судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції вимагає в суду у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein v. Switzerland»).

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді або органу, що засідає у вигляді суду присяжних, позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду.

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Посилання ОСОБА_3 на упередженість судді через ймовірну невідповідність членів ВККС вимогам закону станом на момент прийняття рішення, яким ОСОБА_4 визнано такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Касаційному кримінальному судді у складі Верховного Суду не доводить упередженості цієї судді при розгляді саме цієї справи. Крім того, з предмета та меж перегляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

Отже, обставини, наведені представником скаржника на обґрунтування заяви про відвід судді, не знайшли свого підтвердження. Тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України та інших передумов для відводу названого вище судді Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 36, 40, 266 311, 321, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Єленіної Ж. М. від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв