Ухвала

20 січня 2020року

м. Київ

справа № 309/2507/17

провадження № 61-36306св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на дитину за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 18 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою.

04 вересня 2017 року Хустським районним судом Закарпатської області винесено судовий наказ та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10 серпня 2017 року.

ОСОБА_2 подала заяву про скасування вищевказаного судового наказу.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виданого Хустським районним судом Закарпатської області 04 вересня 2017 року. Роз`яснено заявнику, що вона має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів чи про звільнення від їх сплати.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 18 квітня 2018 року, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду заяви про скасування судового наказу по суті, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Хустського районного суду Закарпатської області.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив викликати та допитати свідків, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та депутата Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області Кружеля Й. Б.

Частиною першою статті 91 ЦПК України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, а його повноваження визначені главою 2 «Касаційне провадження» Розділу V ЦПК України, у зв`язку з чим вирішення клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків вказаною главою не передбачено та до компетенції суду касаційної інстанції не відноситься, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 34, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків.

Справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на дитину за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 18 квітня 2018 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Другою судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. А. Стрільчук

С. О. Карпенко

М. Ю. Тітов