Приєднуйтесь.

Зберігайте судову практику у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Номер рішення 86293538
Номер справи 991/2228/19
Дата набрання законної сили 10.12.2019
Cуд Вищий антикорупційний суд

Справа № 991/2228/19

Провадження1-кп/991/187/19

У Х В А Л А

10 грудня 2019 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор -Кравченко М.М.,

сторона захисту:

обвинувачена - ОСОБА_1 ,

захисники - Федур А.А., Федур А.А.,

Федур Г.А.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника Федура Андрія Анатолійовича про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 52017000000000659 стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Козятин Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

У Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває кримінальне провадження № 52017000000000659 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 16 годину 10 грудня 2019 року.

У підготовчому судовому засіданні захисник Федур А.А. заявив клопотання про відвід колегії суддів у складі: головуючого - Строгого І.Л., суддів - Маслова В.В., Федорак Л.М. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Свою позицію обґрунтовував тим, що він не вважає суд справедливим, а тому, вбачає порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім того зазначив, що вважає суд незаконним, адже його створення суперечить вимогам Конституції України, оскільки це спеціальний суд для розгляду окремих категорій справ, створення яких відповідно до Конституції України заборонено.

Іншою підставою відводу, захисник зазначив те, що судді суду, при проходженні процедури конкурсного відбору на посади, були відібрані членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у яких на той час закінчились повноваження. За цим фактом внесено відомості до Єдиного реєстрі досудових розслідувань і на цей час здійснюється досудове розслідування. Ця обставина дає підстави захиснику вважати, що суд є незаконним та несправедливим.

Третьою підставою для відводу, захисник зазначає ту обставину, що в апараті суду працюють негласні агенти Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ). Тому, на думку захисника, він знаходиться у нерівних умовах зі своїм процесуальним опонентом.

Обвинувачена ОСОБА_1 та захисники Федур Г.А. та Федур А.А. відводів суду не заявили, однак заявлений захисником Федуром А.А. відвід підтримали, вказавши на те, що це є спільною позицією захисту.

Прокурор Кравченко М.М. у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання про відвід суду заперечував, посилаючись на те, що суд створено відповідно до вимог чинного законодавства, а наявність в апараті суду негласних агентів НАБУ захисником не доведено, оскільки останній не послався на жодну обставину, на підтвердження своїх доводів.

Заслухавши доводи захисника Федура А.А. стосовно заявленого відводу, враховуючи позицію сторони захисту та заперечення сторони обвинувачення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, та вважає за необхідне зазначити таке.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Згідно з пунктами 1-3 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права; законність; рівність перед законом і судом.

Пункт 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, на що у своїй заяві про відвід і посилається захисник Федур А.А.

Стосовно доводів захисника про незаконність створення суду як інституції у рамках кримінальної юстиції України, суд вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Вищий антикорупційний суд було утворено Законом України № 2470-VIII від 21 червня 2018 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447-VIII, Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

Окрім того, на цей час Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447-VIII та Закон України № 2470-VIII від 21 червня 2018 року «Про утворення Вищий антикорупційний суд» є чинними, в установленому законом порядку в цілому чи окремі їх положення неконституційними не визнавались, а тому, доводи захисника про те, що Вищий антикорупційний суд є незаконним та таким, що суперечить Конституції України, як основному закону, суд вважає безпідставними.

Поряд із цим, суд зауважує, що Венеціанська комісія у своєму висновку від 9 жовтня 2017 року CDL-AD(2017)020 щодо законопроекту про антикорупційний суд, зазначила, що такий суд створюється не для розгляду однієї або обмеженої кількості конкретних справ, які можуть бути передбачені термінами «надзвичайні або спеціальні суди» у статті 125 Конституції. Так само суд не має юрисдикції щодо всіх юридичних питань або всіх злочинів, вчинених певною групою посадових осіб, а також суд не наділений якимись особливими повноваженнями, він не дотримується жодних конкретних процедур, відмінних від тих, що застосовуються в існуючих кримінальних судах, які, якщо б вони існували, були ознакою спеціального суду, правила доказів також не змінені щодо Вищого антикорупційного суду.

До того ж, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Франі проти Словакії» («Fruni v. Slovakia») від 21 вересня 2011 року зазначив, що ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо права на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом, встановленим законом, не може розглядатися як заборона створення спеціальних/спеціалізованих кримінальних судів, якщо вони мають правову основу. Суд не вступав у дискусії про розмежування між спеціалізованими та спеціальними судами, але він не мав заперечень проти концепції словацького суду, який на той час мав кримінальну юрисдикцію над певними державними посадовими особами та проти корупції, злочинами та іншими тяжкими злочинами. Він визнав, що «боротьба з корупцією та організованою злочинністю цілком може вимагати заходів, процедур та інституцій спеціалізованого характеру».

Аналізуючи наведені норми національного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів захисника стосовно створення та діяльності Вищого антикорупційного суду як спеціального суду.

З приводу тверджень захисника про незаконність складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України при проведенні конкурсного відбору на посади суддів Вищого антикорупційного суду, та наявність в апараті суду негласних агентів НАБУ, суд вважає їх надуманими, оскільки захисником не надано жодного доказу, який би підтверджував ці обставини.

Окрім того, у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У пунктах 65, 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року суд вказує: щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності. Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає доводи захисника Федура А.А. про наявність сумнівів у неупередженості складу суду надуманими, тому, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Федура Андрія Анатолійовича про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого Строгого Ігоря Леонідовича, суддів - Маслова Віктора Васильовича, Федорак Лесі Миколаївни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак