ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року

м. Одеса

Справа № 923/129/17

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін:

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 048039, дата видачі : 27.09.17;

від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області - Каверіна О.Б., довіреність № 32-21-0.62-108/62-19, дата видачі : 29.08.19;

від Асканія-Нова селищна рада Херсонської області - Чусов Є.О., довіреність № 438/02-11, дата видачі : 10.04.19.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Чаплинське Агро"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19

по справі №923/129/17

за позовом Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до: відповідача-1: Комунального підприємства "КОЛОС"

відповідача-2: Приватного підприємства "Чаплинське Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Чаплинська районна рада Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Асканія-Нова селищна рада Херсонської області

про визнання договору недійсним та вилучення земельних ділянок,

(суддя місцевого господарського суду – ОСОБА_1 П.Д., дата та місце прийняття рішення: 03.05.2019, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул. Театральна, 18)

Заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся з позовом до Комунального підприємства "КОЛОС" (далі – КП «Колос»), Приватного підприємства "Чаплинське Агро" (далі – ПП «Чаплинське Агро»), в якому просить з урахуванням уточнень позовних вимог: визнати недійсним на майбутнє договір про спільну діяльність, укладений 19.05.2015 між КП "КОЛОС" та ПП "Чаплинське Агро", який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області VI скликання від 15 травня 2015 року № 751 та посвідчений 24 липня 2015 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М.М., (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 28.03.17); вилучити із користування ПП "Чаплинське Агро" на користь КП "КОЛОС" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування КП "КОЛОС", загальною площею 2377,0 га, що розташовані в адміністративних межах Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між КП "Колос" та ПП "Чаплинське Агро" договір про спільну діяльність від 19.05.2015 по суті є прихованим договором оренди.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 по даній справі, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 08.11.2017 касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задоволено частково, рішення Господарського суду Херсонської області від 28 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04 липня 2017 року у справі за №923/129/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що суди мали з`ясувати правову природу договору, укладеного між відповідачами та відповідність фактичних правовідносин укладеному договору.

За результатами нового розгляду, судом першої інстанції позовні вимоги задоволені частково. В задоволенні вимоги про вилучення земельних ділянок у відповідача-2 та передачі їх на користь відповідача-1 - КП "Колос" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 частково скасовано, задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 касаційну скаргу ПП "Чаплинське Агро" задоволено частково, рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 червня 2018 року у справі № 923/129/17 скасовано, справу направлено до Господарського суду Херсонської області на новий розгляд.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції зазначив, що, приймаючи рішення у справі, місцевий та апеляційний суди не дослідили наявності підстав для здійснення судового захисту інтересів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області саме Генічеською місцевою прокуратурою Херсонської області та не дослідили питання наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто.

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя – Пригуза П.Д.) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про спільну діяльність, укладений 19.05.2015 між КП "КОЛОС" та ПП "Чаплинське Агро", який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області (третя особа) VI скликання від 15 травня 2015 № 751, посвідчений 24.07.2015 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу п. Воєводіним М.М., вилучено із користування ПП "Чаплинське Агро" та передати КП "КОЛОС" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування КП "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області, загальною площею 2377,0 га, розташовані в адміністративних межах Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області у складі - (кадастрові номери та площі ділянок згідно переліку).

Суд першої інстанції зазначив, що правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 19.05.2015, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, а тому спірний договір є удаваним правочином згідно з ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що передача КП "Колос" в користування ПП "Чаплинське Агро" земельних ділянок державної форми власності і укладення оспорюваного договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд зазначив, що вимога прокурора про вилучення із користування відповідача земельної ділянки також підлягає задоволенню, з огляду на приписи 216 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП «Чаплинське Агро» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2019 скасувати та прийняти нове – про відмову у задоволенні позову.

ПП «Чаплинське Агро» вважає, що висновки суду зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду по даній справі.

Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт зазначив, що суд помилково залучив Асканія-Нова селищну раду до участі у справі у якості позивача на правах процесуальної співучасті відповідно до приписів ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, на думку заявника апеляційної скарги в позовній заяві прокурор не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, тому місцевий господарський суд в порушення норм законодавства прийняв оскаржуване рішення, з огляду на що воно підлягає скасуванню.

Також ПП «Чаплинське Агро» зазначає, що в даному випадку судами не наведено в рішеннях яким чином укладений договір про спільну діяльність «не відповідає вимогам закону», або його вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Відповідач-2 зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що КП «Колос» не є власником землі, відтак між сторонами не міг укладатись договір оренди землі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 14.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/129/17 за апеляційною скаргою ПП "Чаплинське Агро" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19 по справі №923/129/17.

27.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Чаплинської районної ради Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить скасувати рішення місцевого господарського суду в повному обсязі та ухвалити нове – про відмову у задоволенні позовних вимог.

01.07.2019 від КП «Колос» також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду в повному обсязі та ухвалити нове – про відмову у задоволенні позовних вимог.

11.07.2019 від Асканія-Нова селищної ради Херсонської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому селищна рада просить апеляційну скаргу ПП «Чаплинське Агро» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Прокуратура Херсонської області в своєму відзиві також просить апеляційну скаргу ПП «Чаплинське Агро» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 15.07.19 розгляд апеляційної скарги ПП "Чаплинське Агро" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19 по справі №923/129/17 призначено в судовому засіданні 09.09.19 о 10-30 год. в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 09.09.19 провадження за апеляційною скаргою ПП "Чаплинське Агро" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19 по справі №923/129/17 зупинено до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №587/430/16-ц.

16.10.19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Заступника прокурора Херсонської області про поновлення апеляційного провадження у справі №923/129/17 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19, у зв`язку із закінченням касаційного перегляду справи №587/430/16-ц та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №923/129/17.

Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 23.10.19 поновлено провадження по справі №923/129/17 з 25.11.2019 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2019 о 10-30 год. в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

05.11.19 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про участь в судовому засіданні, яке призначене на 25.11.2019 о 10-30 год., в режимі відеоконференції в Господарському суді Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, судове засідання по даній справі призначено в режимі відеоконференції .

В судовому засіданні прокурор, Асканія-Нова селищна рада Херсонської області, Головне управління Держгеокадастру заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, наполягали на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Представники інших учасників в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що справа тривалий час перебуває у провадженні суду, явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням вимог ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників, які не з`явились, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації №73 від 10.03.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП "Колос" земельну ділянку загальною площею - 1525,15 га, в тому числі 1511,06 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради.

Розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації №414 від 19.10.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП "Колос" земельну ділянку загальною площею - 878,6881 га, в тому числі 865,96 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради.

На виконання цих розпоряджень було видано 30 державних актів на право постійного користування земельними ділянками. Цільове призначення земельних ділянок згідно державних актів - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19 травня 2015 року між КП "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області (сторона-1) та ПП "Чаплинське Агро" (сторона-2), було укладено договір про спільну діяльність, який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської районної ради Херсонської області VI скликання від 15 травня 2015 року № 751 та посвідчено 24 липня 2015 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М.М.

За умовами розділу 1 договору сторони зобов`язались шляхом об`єднання майна, коштів, що належать сторонам на відповідних правових підставах, та зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства без створення юридичної особи для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, збереження і відтворення їхньої родючості, відновлення зрошувальної мережі, зменшення сукупних витрат матеріально-технічних та інших ресурсів, впровадження технології точного землеробства для отримання максимального прибутку.

Внеском КП "Колос" є право користування земельними ділянками (рілля), загальною площею 2377 га, що розташовані в межах адміністративної території Асканія-Нова селищної ради Херсонської області та знаходяться в постійному користуванні КП "Колос" згідно державних актів на право постійного користування у кількості 30 штук за кадастровими номерами згідно переліку (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що внесок ПП "Чаплинське Агро" - особиста трудова участь в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції, професійні знання, навички та вміння, ділова репутація, ділові зв`язки та грошові кошти.

Відповідно до п. 4.1 договір починає діяти з моменту його підписання та діє до 30 серпня 2025 року.

Згідно з п. 10.1 договору незалежно від результатів спільної діяльності ПП "Чаплинське Агро" щорічно у грошовій формі здійснює грошові внески, які є частиною внеску ПП "Чаплинське Агро", обумовленого п. 2.2 договору, а саме - грошові кошти в сумі 150 грн. за один гектар ріллі в перший рік, в подальшому за погодженням сторін, відповідно до додаткової угоди, яка повинна бути укладена кожного року не пізніш, як до 20 травня, але не менше 1,5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, що становить 434 грн.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди, якими вносились зміни до договору про спільну діяльність.

Прокурор вважає договір про спільну діяльність від 19.05.2015 року таким, що укладений з порушенням чинного законодавства, удаваним, що приховує договір оренди, у зв`язку з чим просив суд визнати недійсним на майбутнє спірний договір та вилучити із користування відповаідача-2 - ПП "Чаплинське Агро" на користь відповідача-1 КП "Колос" земельні ділянки загальною площею 2377,0 га, право користування якими було надано в якості внеску у сумісну діяльність.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Частинами 1, 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №587/430/15-ц вказано, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб`єкт владних повноважень.

Поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до Господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому, у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Більше того, саме лише посилання прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонської області, у зв`язку з недотриманням норм земельного законодавства при укладенні договору про сумісну діяльність.

Разом з тим, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що у Держгеокадастру відсутні повноваження на звернення до суду з позовом у спірних відносинах з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування."

За змістом положень ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсним правочину, укладеного відповідачами і витребування земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні КП «Колос».

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що в даній справі, враховуючи характер правовідносин, предмет і підстави позову, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак, не має повноважень на звернення до суду саме з даним позовом, а відтак прокурором помилково, на думку суду апеляційної інстанції, визначено в якості позивача Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

За таких обставин, у даній справі прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах в особі саме Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Судова колегія наголошує, що обставини наявності визначених законодавством підстав для представництва інтересів держави та їх доведення прокурором підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення чинного законодавства у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України недотримання порядку представництва унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення права і відповідно ухвалює рішення на його захист чи відмову позивачу у захисті, встановивши необґрунтованість заявленого позову.

Недоведеність прокурором законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у даному випадку місцевим господарським судом помилково зроблено висновок про наявність у прокурора процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом, що у свою чергу мало наслідком розгляд справи по суті, у зв`язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо залучення судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.04.2019 в якості позивача Асканію-Нову селищної ради Херсонської області, судова колегія Південо-західного апеляційного суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.04.2019 задоволено заяву прокурора про зміну процесуального стутусу Асканія-Нова селищної ради Херсонської області з третьої особи, яка не заявляє самомтійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – на статус позивача. Суд першої інстанції залучив Асканія-Нова селищної ради Херсонської області до участі у справі у процесуальному статусі співпозивача відповідно до приписів ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд в ухвалі погодився з аргументами прокурора щодо наявності підстав для представникцтва в справі інтересів держави в особі як Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, так і в особі Ансканія-Нова селищної ради Херсонської області , виходячи з того, що участь у справі цих двох позивачів у формі процесуальної співучасті

Відповідно до приписів ч.2, 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з приписами ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку Асканія-Нова селищна рада не є правонаступником Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області, а така процесуальна дія, як залучення до участі у справі в якості позивача взагалі не передбачена діючим Господарським процесуальним кодексом України. Такі дії суду першої інстанції призвели до ухвалення незаконного рішення.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом помилково залучено у якості співпозивача Асканія-Нова селищну раду Херсонської області, а доводи апелянта в цій частині є обгрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати положення, передбачені ст.278 Господарського прцесуального кодексу України, скасувати оскаржуване судове рішення та залишити позов прокурора без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського прцесуального кодексу України, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 129, 226, 269, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19 по справі №923/129/17 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19 по справі №923/129/17 скасувати.

Позов Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Комунального підприємства "КОЛОС" та Приватного підприємства "Чаплинське Агро" про визнання договору недійсним та вилучення земельних ділянок залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, передбаченими ст.288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Г.П. Разюк