ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/4492/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чимбар Л.О., Дармін М.О., Іванов О.Г.

від 07.08.2018

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Газ - Енерго"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про стягнення 60 400 439, 88 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця

1. 12 квітня 2018 року відповідач подав скаргу на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (надалі - Скарга).

2. У зазначеній Скарзі відповідач просить: визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (надалі - Приватний виконавець) в частині непередачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження №56140176 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження; визнати неправомірними дії Приватного виконавця в частині накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 06.04.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №56140176; зобов'язати Приватного виконавця передати до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження №56140176 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження; зобов'язати Приватного виконавця усунути допущені порушення шляхом скасування постанови від 06.04.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №56140176.

3. Скарга мотивована тим, що Приватним виконавцем при здійсненні виконавчих дій порушені приписи законодавства, зокрема, статтю 30 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання декількох виконавчих документів шляхом об'єднання їх у зведене виконавче провадження тим виконавцем, що відкрив виконавче провадження раніше, оскільки перше виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення з відповідача коштів було відкрито постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.05.2017 ВП № 53873574.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 Скаргу задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Приватного виконавця в частині не передачі до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження №56140176 для приєднання його до зведеного виконавчого провадження. Визнано неправомірними дії Приватного виконавця в частині накладення арешту на кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" (ідентифікаційний код 05393043), шляхом винесення постанови від 06.04.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №56140176. У задоволенні інших вимог Скарги відмовлено.

5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки приватним виконавцем не здійснювалось відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника, то він зобов'язаний був в силу приписів статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 передати відповідний наказ Господарського суду Дніпропетровської області на виконання до органу державної виконавчої служби, який відкрив перше виконавче провадження та здійснює виконання зведеного виконавчого провадження.

6. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 апеляційні скарги позивача та Приватного виконавця задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні Скарги відмовлено.

7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обов'язок приватного виконавця передати виконавчий документ до зведеного виконавчого провадження, яке знаходиться в органах державної виконавчої служби, діючим законодавством не передбачений, тому висновок суду першої інстанції про неправомірність дій приватного виконавця з посиланням на статтю 30 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірним.

8. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця була прийнята Приватним виконавцем у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 03 вересня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2018, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 у справі №904/4492/17 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 1 356 570,58 грн 3% річних, 240 000,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

12. 24 листопада 2017 року на виконання зазначеного рішення був виданий відповідний наказ.

13. 06 квітня 2018 року Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56140176 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2017 №904/4492/17.

14. Приватним виконавцем постановою від 06.04.2018 у межах виконавчого провадження №56140176 накладено арешт на грошові кошти боржника - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" в межах стягнення 1756483,42 грн та накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

15. 13 квітня 2018 року Приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56140176 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2017 №904/4492/17.

16. Водночас на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало зведене виконавче провадження №54404570 з примусового стягнення заборгованості щодо цього ж боржника - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", що підтверджується постановою від 03.05.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП №53873574 з виконання наказу №910/2031/16 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" 2 565 769,84 грн боргу, 437 385 554,08 грн пені, 155 395 326,15 грн 3% річних; постановою ВП №53873574 від 03.05.2017 про накладення арешту на кошти боржника; постановою від 18.09.2017 про передачу виконавчого провадження ВП №54282626 для приєднання до зведеного виконавчого провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. В касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, приписи статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та пункти 14, 15 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Позиція приватного виконавця, викладена у відзиві на касаційну скаргу

18. У відзиві на касаційну скаргу Приватний виконавець просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

19. Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Стаття 5 частина 5

За заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Стаття 30

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

20. Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Стаття 1

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Стаття 4 частина 1 пункт 6

Діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципу диспозитивності.

Стаття 42 частини 5, 6

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1 - 4, 6 частини першої цієї статті приватний виконавець зобов'язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем.

У зазначених у цій частині випадках заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, а також за поданням ради приватних виконавців регіону на підставі пункту 2 частини першої цієї статті Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку вирішує питання про заміщення такого приватного виконавця іншим приватним виконавцем.

21. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Інструкція)

Розділ І

Пункт 1

Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Розділ ІІІ

Пункт 14

У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Пункт 15

Об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

22. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

23. Суд відхиляє аргументи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 14, 15 розділу ІІІ Інструкції, з огляду на таке.

24. Положення, викладені у двох абзацах частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", по суті становлять два логічно завершених автономних аспекти регулювання, що відносяться до предмета цієї статті, яка визначає особливості виконання кількох рішень державним або приватним виконавцем залежно від того, до кого надійшли на виконання кілька виконавчих документів щодо одного боржника.

25. Разом з тим установлене абзацом 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" правило щодо виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження тим виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, стосується виключно державних, а не приватних виконавців, тоді як щодо останніх діє правило абзацу 2 частини 1 цієї ж статті про виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.

26. Крім того, враховуючи, що Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження", то положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог цих законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

27. Так, положення Закону України "Про виконавче провадження" не зобов'язують приватного виконавця передавати виконавче провадження, яке перебуває у нього на виконанні, державному виконавцю з тієї підстави, що державний виконавець відкрив перше виконавче провадження щодо одного боржника.

28. Натомість частина 5 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" допускає передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої приватному виконавцю лише за заявою стягувача.

29. Системний аналіз норм Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що законодавством: визначено неоднаковий порядок дій для державних та приватних виконавців у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника; надано можливість одночасного виконання судових рішень щодо одного боржника різними виконавцями у випадку обрання стягувачем приватного виконавця для примусового виконання виконавчого документа, тоді як Інструкція не може визначати такого обов'язку.

30. Крім того, за змістом положень законодавства, яким визначено порядок здійснення виконавчого провадження, будь-яка передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від одного виконавця до іншого здійснюється лише за згодою стягувача.

31. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція фактично визначають три ключові процедури (механізми), пов'язані з рухом виконавчого документа та виконавчого провадження між приватними виконавцями та/або органами державної виконавчої служби, а саме, "об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження", "передача виконавчого документа" та "передача виконавчого провадження".

32. Так, механізм об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження передбачений статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" та після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом може здійснюватися: органом державної виконавчої служби згідно з абзацом 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції; приватним виконавцем згідно з абзацом 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції. При цьому в обох зазначених випадках згоди стягувача на формування зведеного виконавчого провадження чи приєднання до нього інших проваджень не потрібно, оскільки не йдеться про зміну виконавця.

33. Передача виконавчого документа визначається, зокрема, частиною 5 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" та розділом V Інструкції та може здійснюватися: від органу державної виконавчої служби до приватного виконавця; від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби; від одного приватного виконавця до іншого. При цьому в усіх наведених випадках передача виконавчого документа здійснюється лише за заявою стягувача (принцип диспозитивності).

34. Порядок передачі виконавчого провадження визначається статтею 42 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Така передача відбувається лише у прямо передбачених законом випадках, зокрема, у разі зупинення діяльності приватного виконавця сам приватний виконавець або Міністерство юстиції України (у певних випадках) вирішує питання про заміщення такого приватного виконавця іншим приватним виконавцем. Така передача здійснюється за погодженням із стягувачем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення останнього передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

35. Принцип передачі виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, повною мірою не може бути реалізований щодо приватних виконавців, оскільки вони мають низку обмежень у своїй діяльності, зокрема: щодо змісту рішень; щодо кількості виконавчих документів; щодо суми стягнення.

36. Поширення на приватних виконавців дії правила щодо передачі всіх виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження щодо боржника, призведе до створення для державних виконавців більш сприятливих умов діяльності, що є неприйнятним з огляду на мету реформи системи примусового виконання рішень - дотримання балансу повноважень приватних і державних виконавців.

37. Застосування правила щодо обов'язкового передання виконавчого провадження від приватного виконавця до державного і навпаки призведе до порушення основоположного принципу диспозитивності, порушення права стягувача на вибір виконавця, передбаченого законом.

38. Виходячи з наведеного, передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від приватного виконавця до іншого приватного чи державного виконавця може здійснюватися лише за заявою чи згодою стягувача. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №904/7326/17.

39. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції розглядаючи Скаргу правильно застосував приписи статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" та, відповідно, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні Скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

41. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

42. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

43. Стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає обов'язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов'язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 у справі №904/4492/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко